loading

Деофшоризація ІТ-бізнесу в Україні: на що слід звернути увагу?

Як відомо, питання офшорів (уникнення оподаткування), стосується по більшій мірі країн з лояльним рівнем оподаткування або його відсутністю. Основою методу офшоризації є законодавство багатьох країн, які частково або повністю звільняють від оподаткування доходи компаній, отримані поза межами кордонів країни реєстрації. Часто однією з умов для того, щоб вважати компанію офшорною, є відсутність у неї господарської діяльності в межах країни реєстрації.

Колись оффшорні компанії були доволі популярними, а зараз, в контексті “запущення” процесу деофшоризації, виникає ряд запитань. Чи можна працювати з офшорною компанією? Які ризики така співпраця може створити? Чим спровокований процес деофшоризації в Україні і в чому він полягає?

Ці та інші питання ми висвітлимо в контексті розмови з нашими експертами: Ларисою Антощук, керівником практики з вирішення податкових спорів KPMG Ukraine та Наталією Василенко, партнером практики IT права “BK partners”.

Лариса:

Оффшоризація, як така, в Україні почалась з 90-тих років, і на певному етапі нам було не так цікаво починати процес деофшоризації, як, наприклад, США чи країнам Європи.

Під деофшоризацією розуміється боротьба із “розмиванням” оподаткованої бази за рахунок виведення капіталу бізнесу в низькоподаткові юрисдикції. Наш законодавець розуміє деофшоризацію як максимально закритий витік коштів із України в низькоподаткові юрисдикції. По факту, процес деофшоризації розпочався в Україні для приведення нашої податкової системи до європейських стандартів та норм.

Наталія:

Останніми роками було декілька випадків витоку інформації про володіння певними особами коштів, про які ніхто не знав та які не оподатковувались. І коли ця інформація стала відома широкому загалу, в Україні вирішили, що треба вчиняти якісь радикальні дії в тому числі для збереження та підвищення національної економіки. Деофшоризація якраз і є таким процесом, який допоможе боротись з подібними проблемами.

Як в Україні виглядає деофшоризація? Які конкретні кроки з боку законодавця, з боку податкової чи інших контролюючих органів, було зроблено по відношенню до компаній- власників активів?

Лариса:

В 2016 році з’явився Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони,спрямований на імплементацію деяких кроків в контексті плану BEPS. Ідеться про введення нового законодавства в частині контрольованих іноземних компаній, блок дій, пов’язаний з переглядом транспортного ціноутровення, обмін податковою інформацією між країнами і приєднання України до міжнародних угод, що стосуються правил міжнародного оподаткування.

Звісно, закон знаходиться ще на етапі прийняття, але, в контексті цього питання, слід зазначити, що деякі норми, що стосуються плану BEPS, внесені також і в інші законодавчі акти, що, в свою чергу, говорить про певний рух України в напрямку деофшоризації. Валютне регулювання також частково здійснює функції деофшоризації.

Наталія:

Насправді, здійснення валютних регулювань в Україні існує. Це було дуже відчутно напротязі останніх років, в тому числі в ІТ сфері, але, я вважаю, що такі дії не є захистом фінансової безпеки, оскільки кінцевою метою деофшоризації має бути не блокування виходу коштів з країни а можливість оподаткувати ці кошти в Україні навіть якщо вони вже вийшли за межі країни. Валютні обмеження блокують інвестиційні можливості ведення бізнесу в Україні.

Як мала б виглядати деофшоризація? Як довго буде тривати даний процес і чи отримає позитивний результат в Україні?

Лариса:

Особисто я очікую позитивних змін. Для нас зараз дуже важливо підвищувати інвестиційну привабливість країни. Нагадаю про спеціальний режим оподаткування ПДВ програмного забезпечення. Це один з перших, важливих кроків на зустріч галузі ІТ. І, якби були прийняті законопроекти, які готувались останні 3-4 роки, то можна було б говорити про існування спеціальної економічної зони в ІТ сфері (без територіальної прив’язки але зі спеціальним режимом оподаткування). Я очікую що в рамках європейського руху в Україні, нарешті, презумпція неправомірності дій платника податків перетвориться в презумцію правомірності, що в свою чергу, буде створювати позитивні умови для розвитку ІТ-бізнесу.

Хотілося б також послаблення валютного регулювання і спрощення роботи міжнародних платіжних систем в Україні і, нарешті, вирішення питання з “гібридними” сервісами, які не розуміють наше законодавство і наших правил оподаткування (“хмарні технології”). В цьому контексті процес деофшоризації буде особливо позитивним.

Наталія:

Я вважаю що деофшоризація для ІТ-сфери не страшна, тому що ІТ-компанії використовували навіть не так офшори як будь-які міжнародні інвестиції, не для того, щоб ухилятись від податків, а просто для спрощення потоків коштів. Значна частина таких компаній акумульовували кошти вже на території України (що, в свою чергу, означає що оподаткування та інші процеси проходили вже на території нашої держави), тому ІТ-компаніям нема чого боятись. Якщо говорити про позитивні впливи, то тут можна прослідкувати тенденцію щодо збільшення запитів на реєстрацію бізнесу саме в Україні.

Деофшоризація, по більшій мірі, робиться для того, щоб гармонізувати оподаткування в межах країн ЄС та уникнути податкової конкуренції. В свою чергу, в деяких країнах світу правила оподаткування можуть залишатися іншими.

Які можливі негативні наслідки деофшоризації?

Наталія:

Негативні наслідки, насправді, вже відчули всі. Перш за все це блокування рахунків ІТ-компаній в банках інших країн. Другий негативний наслідок – відсутність правової визначеності. В нас обміну інформацією ще нема, і ніхто не знає, коли, нарешті, вся інформація стане відомою.

Лариса:

Ініціатива плану BEPS – не лише необхідність боротись з незаконним оподаткуванням, а ще й крок назустріч цифровій економіці, можливість здійснювати діяльність в іншій країні, не перебуваючи в ній. Існують, звичайно, і ризики для ІТ-компаній: перегляд права трансфертного ціноутрорення, готовність країн обмінюватись інформацією щодо документації групи компаній. Другий виклик – наповнення економічної суті структур. Кожна транзакція має виконувати певну економічну функцію. Третій аспект – “вдаване працевлаштування”. Фіскальний орган і суди можуть перекваліфіковувати цивільно-правові угоди в трудові, що створить певні труднощі для програмістів, які просто виконують конкретну роботу без прив’язки до місця роботи.

Вам не здається, що ці всі норми налаштовані на те, щоб зробити менш привабливим український бізнес-ринок для ІТ-компаній?

Лариса:

В кожній ініціативі закладено зерно хорошого регулювання. Більшість законодавчих ініціатив спрямовані, все таки, на боротьбу з нелегальними чи тіньовими процесами, тому варто вивести економіку на світло і “легалізувати” сфери бізнесу.

Які тенденції в Україні з приводу деофшоризації і ліквідації спрощеної системи?

Наталія:

Мені здається, що, якщо будуть скасовувати спрощену систему, то до цього підійдуть більш комплексно, щоб закрити можливість виводу готівки через фізичних осіб підприємців але залишити можливість легально працювати, в тому числі тим сферам, яким це потрібно. В багатьох країнах світу спрощена система означає спрощену систему звітності а не нижчу ставку податку, тому поступово і нашій країні треба буде до цього дійти. Сподіваємось, ІТ-сфері будуть надані можливості адаптуватись і трансформуватись не втрачаючи інвесторів та працівників.

Чи є якісь обмеження для українських компаній для роботи з оффшорними компаніями?

Лариса:

Потрібно дуже уважно стежити за переліком “низькоподаткових юрисдикцій” і відслідковувати свої операції, оскільки, навіть штрафні санкції за несвоєчасну подачу звіту є дуже суттєвими (мінімально – 360 тис грн, максимально – 1,5 млрд).

Які Ви можете дати рекомендації українським компаніям, які працюють з офшорними компаніями?

Наталія:

Бути обережними з такими транзакціями і розуміти ризики. Кожного разу варто зважувати фінансові, організаційні та інші ризики і дивитись, чи вони є виправданими.

Лариса:

Аналізувати економічну суть в кожній транзакції і кожній новій компанії. Оскільки старі базові моделі транзакцій вже не працюють, кожного разу потрібно звертати увагу на те, чи є економічна суть у ваших діях. Завжди “під рукою” у вас має бути набір інструментів для функціонального і економічного аналізу компанії.

Як підготувати себе до процесу деофшоризації, щоб відповідати новим вимогам?

Лариса:

Почитати кейси, що стосуються оподаткування чи попереднього ціноутворення, по великих компаніях (Apple, Amazon). Подивившись на те, які структури викликають цікавість в фіскальних органів Європи можна прогнозувати, що скоро буде в Україні. Друге: слідкувати не тільки за законодавчими ініціативими а й за судовою практикою в частині трансферного ціноутворення в Україні. Проінформований – значить озброєний.

Наталія:

Для юристів і менеджерів основне – пояснювати і доносити інформацію. Рано чи пізно про рахунки і транзакції в інших юрисдикціях стане відомо, тому потрібно робити щось вже зараз. Виходити на легальний рівень здійснення господарської діяльності і не боятись платити більші податки.

Отже, деофшоризація в ІТ-сфері не така страшна, як її малюють. Перевіряйте своїх контрагентів, слідкуйте за законодавчими ініціативами та судовою практикою і тоді процес деофшоризації принесе Вам тільки позитивні результати.

Виникли питання? Задавайте їх будь-яким зручним для Вас способом:

Розкажіть, що потрібно зробити

Передзвонимо протягом 15 хвилин

Опишіть завдання

Немає часу заповнювати форму? Зателефонуйте і розкажіть про завдання: +380 67 467 21 67