loading
Інститут присяжних в Україні

Суд присяжних – інститут здійснення народовладдя в Україні, закріплений Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

В Україні суд присяжних діє. Але наскільки ефективно? Щоб дізнатися відповідь на це питання, Андріана Олійник, юрист Darwin Lawyer, поговорила з Андрієм Осіповим, адвокатом та Вікторією Жмудь – суддею Святошинського районного суду м. Києва.

Суд присяжних в Україні - що це?

Пані Вікторія наголошує на тому, що інститут присяжних в Україні, на сьогоднішній день, може забезпечити більш надійний захист прав і свобод обвинувачених осіб від незаконного і необгрунтованого засудження. В нашій практиці вже є виправдувальні вироки, ухвалені судом присяжних.

В яких випадках залучаються присяжні?

Відповідь на це питання ми можемо  знайти в кримінальному процесуальному кодексі. Згідно ч. 3 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Хто може бути присяжним?

Згідно Закону України “Про судоустрій та статус суддів” присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

Чи існують якісь виключення щодо того, хто може бути присяжним?

Закон чітко встановлює перелік осіб, які не можуть бути включені до складу суду присяжних:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

Інститут присяжних в Україні: проблеми та перспективи.

Андрій Осіпов говорить: “зараз в нас існує радянська модель суду присяжних. В 99% випадках, присяжні – це особи що просто погоджуються з суддями. Справжні присяжні – незалежна, відділена від суду колегія, яка акцентує свою увагу на вирішенні фактичних питань, але не вирішує питань правових. Українська влада, насправді як жаху боїться повноцінного суду присяжних. І на це є свої, вагомі причини.”

 

Пані Вікторія зауважує, що потрібно більше розповідати особам, які хочуть бути присяжними, яким чином відбувається судове засідання, пояснювати їхню роль та розповісти про їхні повноваження та права. Також, Вікторія Жмудь говорить, що кількість присяжних, на, сьогоднішній день, є занадто малою. Три особи, на жаль, не можуть нормально вирішити питання.

Чи готові наші люди “творити суд”?

Наші експерти, в ході відповіді на це питання, висловили різні точки зору.

Пані Вікторія говорить, що наші люди не зовсім готові бути повноцінними присяжними. “Так, суспільство змінюється, змінюється й відношення людей до суду, але поки в наших людей занадто низький рівень правосвідомості; вони не до кінця розуміють яка це велика відповідальність – бути присяжним”.

Але ж, насправді, саме завдяки повноцінному інституту присяжних ми змогли б стати на крок ближче до прозорих судів, справедливих та неупереджених вироків. Тільки з повноцінним судом присяжних, в якому, насправді, братимуть участь зацікавлені особи, які розумітимуть свою роль в судовому засіданні, ми зможемо говорити про всебічний та добросовісний розгляд справи.

Андрій, в свою чергу, зауважує: часто критикуючи суд присяжних ми можемо почути, що наші люди безвідповідальні. Але чому, якщо ми вважаємо людей безвідповідальними ми довіряємо їм вибір президента, депутатів? В Російській Федерації, для прикладу, діє суд присяжних, при чому на нормальному рівні. І знаєте, людина, яка хоча б раз побула присяжним, дуже змінює свою думку про суд. Як на мене, залучати осіб до участі в суді присяжних, це чудова нагода підвищити їхню правову свідомість. Наші громадяни мають бути присяжними, треба розвивати цей інститут, тоді й розуміння буде, і культура підвищиться.

Позбавити державу суду присяжних – те ж саме, що позбавити громадян основних прав на справедливий суд.

Проблема тільки в самих присяжних, чи є й інші причини?

Проблема не лише в самих присяжних, є багато інших чинників, які не дозволяють провести цей процес на достатньому рівні. На практиці ми часто стикаємося з тим, що в багатьох випадках керівництво присяжних не відпускає їх з роботи для участі в судовому засіданні.  Існує ще проблема безвідповідальності самих присяжних. Наприклад, один з присяжних не прийшов на останнє судове засідання – і справу треба розглядати заново. А це великі часові та ресурсні витрати для суду і для учасників процесу.

Роль адвоката в суді присяжних – нагадати, що будь-який сумнів у доведеності обвинувачення тлумачиться на користь підсудного і, звичайно, добросовісно поставити під сумнів повноту і об’єктивність слідства. Присяжні повинні мати сміливість сказати, що вони сумніваються в тому, що злочин був вчинений, чи доказ є недостатнім.

Як можна вдосконалити інститут присяжних?

На законодавчому рівні, звичайно, ми не можемо врегулювати кожен крок, треба вести роботу з самими громадянами: навчальні програми для присяжних, підвищення правової культури суспільства загалом. Треба якнайшвидше запровадити повноцінний суд присяжних, який самостійно вирішує питання факту. Є дуже багато навчальних матеріалів для присяжних, але людей потрібно вчити.

Бути присяжним – почесний обов’язок, до якого треба ставитись відповідально.

Суд присяжних – це виклик для всього суспільства. При нормальному його функціонуванні, інститут присяжних сприятиме покращенню судової системи. Суд присяжних – так званий контроль суспільства над судочинством. Тому в нашій країні, однозначно, треба вводити інститут присяжних в найкращих його проявах.

Виникли питання? Задавайте їх будь-яким зручним для Вас способом:

Розкажіть, що потрібно зробити

Передзвонимо протягом 15 хвилин

Опишіть завдання

Немає часу заповнювати форму? Зателефонуйте і розкажіть про завдання: +380 67 467 21 67