loading
Все що Ви маєте знати про медичну реформу в Україні

Наскільки сильно зміниться спосіб отримання медичної допомоги громадянами України за наслідками проведення медичної реформи? Які аспекти медичної реформи варто знати кожному? Про це та багато іншого в ефірі Lawyers Live з Андріаною Олійник ми поговорили з Віктором Сердюком – президентом Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, Іриною Сенютою – завідувачем кафедри медичного права Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, та Сергієм Антоновим – практикуючим медичним адвокатом. 

Основні положення медичної реформи: що ж змінилося?

Стаття 49 Конституції України закріплює право особи на безоплатну медичну допомогу. На сьогоднішній день, у нас існує безоплатно гарантований рівень медичної допомоги. За медичною реформою змінюється підхід до первинної медичної допомоги. До лікаря первинної ланки мають право звертатись всі пацієнти, тому процес заповнення декларації – це лише елемент юридичного складу, який дає можливість потрапити у програму медичних гарантій та отримати безоплатні медичні послуги або лікарські засоби за кошти державного бюджету.

Декларація – документ, що в майбутньому дає особі право отримання медичної допомоги. Декларація – це, по суті, заява, де визначені пацієнт, лікар та надавач послуг.

Для отримання медичної допомоги за програмою медичних гарантій, підписання декларації є обов’язковим елементом, але не примусовим. Договір про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій являє собою також нову конструкцію, яка слідує за декларацією. Цей договір укладається на користь третьої особи та має складну конструкцію. Він складається з 2 сегментів:

  • 1 сегмент – державний контракт: надавачем послуг може бути або державний заклад, який надає медичну допомогу, або фізична особа-підприємець, яка отримала дозвіл на надання медичних послуг.
  • 2 сегмент – конкретне коло осіб, на користь кого буде укладатись договір.

Не можна сказати, що медична реформа на даний момент є досконалою. Існує досить багато прогалин, які потрібно заповнити та вирішити. Перш за все – некоректно визначене поняття “медична послуга”. З приводу самого переліку послуг, то все ніби зрозуміло: є постанова КМУ. Проблема існує у самому визначенні, що ж таке медична послуга. Існує дві концепції:

  • “медична послуга” це послуга та лікарські засоби
  • “медична послуга” це просто медична послуга.

В цьому є велика проблема, оскільки предметом договору, в даному випадку, є медична послуга. В Законі зустрічаються поняття “лікарські засоби” і “медична послуга”, тому визначення є досить проблемним.

Що краще обрати: державний заклад чи лікаря зі статусом ФОП?

Якщо людина хоче обрати фізичну особу-підприємця, що робити? Це питання чітко не врегульоване. Є десятки приватних закладів, які також пропонують особам укласти декларацію. Люди не впевнені в тому, що вони самі можуть планувати своє медичне обслуговування. Споживач не може сам визначити умови медичного обслуговування, а декларація – підтвердження вибору того чи іншого лікаря. 

Дитина з 14 років має право самостійно підписувати декларацію.

За законодавством особа може укладати багато декларацій; кожна наступна анулює попередню. Особа може обирати будь який медичний заклад (без прив’язки до місця проживання).

Якість медичних послуг: чи можливо передбачити?

Є мінімально встановлений рівень якості медичних послуг, але ні обсягу, ні якості послуг ми не бачимо, при підписанні декларації. Проблема: споживач, який не підписує прямий договір на медичне обслуговування, буде мати різний рівень медичної допомоги. “Різний рівень медичної допомоги – підстава для узаконення бідної медицини!” – говорить Віктор Сердюк. 

Контроль якості – регламентується наказом МОЗ. Там він однаковий як для закладів так і для фізичних осіб підприємців. Але передбачити цю якість ми, підписавши декларацію, не можемо. Контроль якості буде, перелік буде однаковим для всіх, але якість буде залежати виключно від працівників. 

Якщо ФОП буде надавати допомогу не самостійно а через лікарів, то контроль якості послуг буде іншим. Відповідальність за неналежне обслуговування буде нести увесь заклад а не конкретний лікар, а у випадку з ФОП – він буде відповідати у більш посиленому варіанті. 

Що робити з персональними даними?

У нас впроваджується електронна система охорони здоров’я, тож існують також проблеми, що стосуються захисту персональних даних. В декларації є пункт про згоду на обробку персональних даних, і на це варто звернути увагу. На сьогоднішній день статус персональних даних пацієнтів досить сильно відрізняється за різними законодавчими актами, тому варто збалансувати це питання. 

Поради для осіб, які хочуть підписати декларацію.

  • Ретельно вичитувати документи, які Ви підписуєте. Пам’ятайте – декларація це право особи, а не обов’язок. Після підписання декларації особа не відразу стає пацієнтом. Варто обирати лікаря, якому Ви справді можете довірити своє життя. 
  • В лікарів є ліміт на пацієнтів, але поспішати не варто. Споживачам варто, перш за все, дізнатись, в кого вони будуть обслуговуватись. Можливо, варто почекати і підписати декларацію з перевіреним лікарем, аніж підписувати з першим лікарем у Вашому районі.

Медична реформа зараз знаходиться на стадії розвитку і тільки практика дозволить довести її до хорошого стану. 

Виникли питання? Задавайте їх будь-яким зручним для Вас способом:

Розкажіть, що потрібно зробити

Передзвонимо протягом 15 хвилин

Опишіть завдання

Немає часу заповнювати форму? Зателефонуйте і розкажіть про завдання: +380 67 467 21 67