loading

Чи буде скасовано подвійне оподаткування в Україні?

Насправді, це дуже складна та наболіла тема у зв’язку з подвійним оподаткуванням бізнесу. Саме тому Андріана Олійник, юрист Darwin Lawyer, поговорила про всі тонкощі підписання MLI з нашими експертами – Дмитром Гуменюком, адвокатом АО «Legitimus» та Андрієм Реуном, адвокатом, керівником податкової практики  ЮФ Evris.

Дуже багато українських фірм заснували свої філії за кордоном, або ж навпаки – іноземні компанії заснували філії в Україні; таким чином, існують 2 юрисдикції, в яких потрібно здійснювати оподаткування. Конкретного прямого закону про уникнення такої ситуації зараз немає, і ми не знаємо, яким чином це оптимізувати.

Яка, на даному етапі, склалась ситуація з оподаткуванням іноземного бізнесу в Україні? Чим це питання регулюється і чи потребує змін?

Враховуючи нещодавнє підписання Україною багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування це питання є дуже актуальним. Поговоримо трохи більше про Конвенцію. Якщо коротко – цю Конвенцію називають Конвенцією MLI або просто “багатосторонній інструмент”. Слід зазначити, що ця Конвенція є 15-им заходом реалізації плану BEPS (плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, розробленого Організацією економічного співробітництва і розвитку). План BEPS – реформа міжнародного податкового оподаткування. Зокрема, Конвенція MLI покликана втілити чотири заходи плану BEPS, а саме: недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами, та удосконалення процедури врегулювання спорів.

Україна, приєднавшись, погодилась виконати 2 із 4 стандартів. Дії нашого уряду, спрямовані на приєднання до MLI Конвенції, були передбачуваними, з огляду на вибраний курс деофшоризації та впливів європейського товариства. Ми вже бачимо, що Україна обрала курс, спрямований на деофшоризацію та прозорість, і MLI Конвенція є лише одним із тих кроків, які в подальшому будуть призводити до нових стандартів. MLI Конвенція розглядається як інструмент модифікації застарілих двосторонніх угод, як елемент уникнення подвійного оподаткування.

Яким чином має виглядати застосування MLI Конвенції між договірними державами?

Оскільки було зрозуміло, що для того, щоб провести ефективну податкову реформу в галузі міжнародного оподаткування, вносити зміни до кожної з податкових угод (яких понад 3 тисячі в світі) буде занадто ресурсозатратно, вибрали один документ – MLI Конвенцію. Наразі вона підписана 83 країнами з 116 країн, що приєднались до плану BEPS. Але для того, щоб цей інструмент застосовувася, необхідне виконання декількох умов.

Першою такою умовою, для прикладу, є те, що договірні держави повинні підписати і ратифікувати MLI. Існують спеціальні правила, які передбачають набуття чинності MLI та момент, коли MLI застосовується. Ці поняття слід розмежовувати, оскільки вони різняться в часі. Наприклад, стосовно податків, які підлягають утриманню у джерела виплати, MLI буде застосовуватись лише з наступного року після того, як набуде чинності для країни. Але, знову ж таки, оскільки це документ багатосторонній, для того, щоб MLI застосовувалась, необхідно, щоб кожна з країн обрала конвенцію, до якої MLI застосовується. Наприклад, не всі країни, з яких інвестиції йдуть в Україну, погодились на те, що MLI буде застосовуватись до конвенції з Україною. Наразі Австрія, Іспанія, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Швейцарія не виявили бажання змінювати конвенцію з Україною.

Друга важлива умова. Коли країна підписує MLI, вона робить відповідні застереження. Для того, щоб MLI застосовувалась до певної Конвенції, ці застереження повинні співпадати, щоб кожна зі сторін погодилась на те, що відповідна стаття Конвенції буде застосовуватись рівною мірою до певних положень; якщо десь будуть неспівпадіння – застосовувати таку Конвенцію буде неможливо. Тому, для того, щоб інтерпретувати MLI і з’ясувати, чи він застосовується взагалі до відповідної Конвенції, необхідно буде зробити немалу кількість роботи.

Які кроки необхідно зробити Україні, для того, щоб MLI була чинною для нас та країн-партнерів?

Український парламент повинен ратифікувати MLI і Україна повинна подати відповідні ратифікаційні документи на зберігання до OECD, де вони повинні знаходитись. Після спливу трьох місяців з моменту подання цих документів, Конвенція вважається такою, що набула чинності для України, застосовуватись вона буде трішки пізніше.

Країни, які відмовились ратифікувати положення разом з Україною. Чи остаточне це рішення?

Звісно, що ні. Будь-які положення, які не збігаються з угодою між укладеними країнами, завжди можуть бути обговорені в двосторонньому порядку. Крім того, ці механізми, що передбачає Конвенція, повинні збігатись з механізмами, які обрала інша країна. Лише після того, як ці два механізми збігаються, конкретні правила почнуть застосовуватись до обох країн.

Кожна країна, яка подає протокол до MLI, потрапляє в спеціальну базу; з її допомогою ми можемо порівняти, чи співпадають наші положення з положеннями країни, з якою ми хочемо співпрацювати. Відповідно, положення, які співпадають – будуть застосовуватись до Угоди.

Які наслідки підписання Україною Конвенції MLI для іноземних структур українського бізнесу зараз і на які наслідки слід очікувати?

Україна вже реалізувала 2 із 4 заходів плану BEPS. Зокрема, недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами, та удосконалення процедури врегулювання спорів.

Стосовно запобігання зловживання пільгами при застосуванні податкових конвенцій, тут є дуже важливий момент; був запроваджений принцип “головної мети”, який передбачає, що, якщо певна структура була створена з метою отримання пільг або переваг за Конвенцією, і ця мета була основною – в такому випадку Україна має право відмовити в застосуванні передбачених Конвенцією пільг. Це і є найосновніший ефект, який матиме для українського бізнесу факт набуття чинності Конвенції MLI, що потягне за собою необхідність розробки захисного файлу для обгрунтування наявності структури і здійснення відповідних операцій, для того, щоб обгрунтувати, що операції з цими резидентами здійснюються не для того, щоб не платити український податок, а для того, щоб більш ефективно здійснювати свою господарську діяльність (виходити на інші ринки, залучати фінансування чи для втілення в життя інших господарських чинників). Якщо буде встановлено, що основною метою структури чи операції було отримання пільг чи переваг – такі переваги можуть не надаватись.

Щодо процедури врегулювання спорів, то тут ми будемо говорити про уникнення зловживань з боку податкових органів, оскільки платник податків, який не згодний з нарахуванням, може звернутись до уповноваженого органу будь-якої сторони-держави протягом 3-х років, і якщо податкові органи не будуть зловживати цим пунктом – чистий бізнес не постраждає. На практиці, на жаль, такий механізм поки не застосовується.

MLI вплине на недобросовісні бізнеси, які уникали сплати податків, але, аж ніяк, не на маленькі бізнеси, що мають свої структури за кордоном.

Які наступні кроки слід очікувати? До чого готуватись бізнесу?

Всі міжнародні структури повинні готуватись до проходження тесту “основної цілі”. Якщо компанії не мають достатньо “сутності” – її необхідно створити. Цей тест буде діяти на всі податки та поширюватись на всі положення. Тому компанії мають бути готовими до того, щоб обгрунтовувати свої транзакції, операції чи створення своїх структур. Уникнути подвійного оподаткування не вдасться, оскільки все йде в напрямку прозорості. Також варто очікувати реалізації інших положень плану BEPS.

Виникли питання? Задавайте їх будь-яким зручним для Вас способом:

Розкажіть, що потрібно зробити

Передзвонимо протягом 15 хвилин

Опишіть завдання

Немає часу заповнювати форму? Зателефонуйте і розкажіть про завдання: +380 67 467 21 67